Львівська область онлайн

05.02.2018 09:58 Alex Kud

Міністр освіти просить ректорів полегшити роботу викладачів ВУЗів

Про особливість паперової роботи, спеціально для “Lv.Область.Онлайн”, розповіла викладач Львівського національного університету Мирослава Рудик

Кандидат наук з соціальних комунікацій, доцент кафедри теорії і практики журналістики факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка Мирослава Рудик спеціально для нашого видання коментує прохання Міністра освіти:

“Викладач, який приступає до викладання певної дисципліни повинен підготувати цілий навчально методичний комплекс: це навчальна програма, робоча програма, усі лекції, практичні чи лабораторні роботи. Продумати та описати  самостійну роботу студента. Спланувати критерії оцінювання дисципліни, де має бути прописаний кожен бал. Підібрати літературу до кожної теми і обов’язкову для вивчення курсу. Скласти типові тестові питання.

Окрім цього, ще є семестровий план, де щотижнево розписано лекції та практичні з урахуванням технічних засобів навчання, які для них необхідні. Це все супроводжується постійним підрахунком годин. І, важливо, щоб це співпадало з навчальним планом. Натомість, не береться до уваги ситуативна потреба кількості годин на певну тему. Ці програми слід оновлювати кожного навчального року.

Найважчим є те, що постійно змінюють форми заповнення, вимоги та пункти програми, які потрібно переформатовувати і часом така робота зовсім позбавлена логіки. 

І це ще е все:  ще є індивідуальний план роботи викладача, у який потрібно заповнювати своє педагогічне навантаження та ставити відмітки про його виконання, що ніяк не впливає на зарплату, навіть його перевиконання вдвічі. 

Ще є журнал взаємовідвідування занять між викладачами, де також слід дати письмову оцінку якості викладання своєму колезі. Вважаю, що достатньо було б дати коротку характеристику на засіданні кафедри. Є й індивідуальні наукові щорічні звіти та звіти про виховну роботу зі студентами: заліковки, бакалаврики, відомості…

Проблема полягає у тому, що викладач, який забезпечує 4 навчальні дисципліни має підготувати 4 такі навчальні робочі програми, семестрові плани і так далі.  Зміна форм і зразків спонукає витрачати час на переформатування цих пунктів.

Тобто, замість того, коли викладач має готуватися до пар, оновляти навчальний матеріал, приходити до студентів зі свіжою думкою, яскравими прикладами тощо –  він  тратить багато часу на паперову роботу, яка ніяк не впливає на якість навчання.  Тим паче, що у моєму випадку, журналістика – явище динамічне, яке стрімко розвивається. Тому деякі теми для обговорення зі студентами виникають вже у процесі навчання. І це неможливо передбачити та прописати у програмах.

Має бути довіра до викладача, який працює зі студентами,  а його кваліфікаційний рівень мав би дозволяти самостійно змінювати навчальну програму,  робити її більш доступною та актуальною в рамках тих потреб, які забезпечує факультет чи спеціалізація. 

Зведення до мінімуму бюрократичних процедур, допоможе викладачеві зосередитись на науковому та педагогічному аспекті діяльності,  бо, наприклад, обов’язкове стажування має більше бюрократичних тяганини, ніж самі матеріали стажування” , – розповідає Мирослава Степанівна Рудик.

Нагадуємо, що раніше Міністр освіти Лілія Гриневич заявила, що МОН відмінило близько 20 наказів, які вимагали від закладів різноманітні звіти та інші процедури, що забюрократизовують процес. Натомість деякі заклади повернули ці процедури власними внутрішніми наказами, причому часто з посиланням на неіснуючі вказівки Міністерства.

Поділитися у соц мережах
‡агрузка...
Залиште Свій відгук